Комунальний заклад

«Луцький навчально-виховний комплекс загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №10 – професійний ліцей Луцької міської ради»

 

 

 

 

Урок української літератури

у 6 класі на тему

«Ірина Жиленко.

«Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».

Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ»

 

 

 

Луцьк, 2014

Тема. Ірина Жиленко. «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті». Поетичні роздуми про дружбу, доброту, красу, про людське щастя і шляхи до нього, про те, що може врятувати сучасний світ.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю І. Жиленко; вчити аналізувати її програмові поетичні твори, вміти прокомен­тувати їхній зміст, знаходити і пояснювати використані художні засоби виразності; висловлювати власні роздуми про щастя і шлях до нього, про цінності, які потрібно берегти в сучасному світі; роз­вивати культуру зв’язного мовлення, увагу, спостережли­вість, уміння творчо мислити, робити власні висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, прищеплювати повагу до творчості І. Жиленко, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: бібліотечка творів І.Жиленко, учнівські малюн­ки до творів Ірини Жиленко, Коваленко Л.Т. українська література: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.6кл.-К:«Освіта», 2014, презентація за темою уроку, проектор, картки самооцінки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Посміхніться один одному. Налаштуйтеся на цікаву зустріч з прекрасним. І скажіть, чи любите ви читати та слухати казки?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

* Бесіда за питаннями:

Дайте визначення казки як літературного жанру.

Що таке реальне та уявне у творі?

Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?

Що відомо вам про жар-птицю — казкову істоту?

В якій народній казці ви вже читали про цього птаха? («Про Жар-птицю та вовка»)

Які новорічні свята вам вже відомі? Чим вони нас вражають?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

         Я запрошую вас на особливий урок – фіалкову урок-казку поезії Ірини Жиленко. Слайд № 1 – тема уроку. Запишіть у зошит тему уроку. Наше завдання - слайд № 2 – «Мета уроку» -  поглибити знання про життя і творчість Ірини Жиленко, усвідомити ідейно-художню цінність її поезій; розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту, знаходження і пояснення прикладів художніх засобів; виховувати в собі вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, дружбу.

         А проведуть нас казковими дорогами наші помічники-казкові персонажі: Жар-птиця, Підкова та буфетний Гном. Цей урок особливий навіть тим, що ви самі оціните свої знання та активність на уроці за допомогою карток успіху.

         Протягом уроку ми будемо розмірковувати …

* Проблемне питання: чи можуть дружба, доброта, краса чи щастя врятувати сучасний світ від зла? Слайд № 3 – проблемне питання.

ІV.    Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Життя і творчість І. Жиленко (матеріал для вчителя)

ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА ЖИЛЕНКО.

Слайд № 4 – портрет, епіграфи.

(народилась у 1941 році)

         Яка вона, Ірина Жиленко? Невисока на зріст, з очима веселими й печальними водночас, здивована дівчинка і зріла мудра жінка в одній іпостасі, зі школярською стрижкою, в якій — навіщо? звідки? чому? — проблискує сивина... А це — емоцій­на та іронічна, усміхнена і печальна, зневірена й довірлива, безтурботна і саркастична, наївна і прозірлива, проста і парадоксальна, і оптимістич­на, яка сама Поезія — такою знають її люди.

         Народилась Ірина Володимирівна в Києві. Дитячі роки дівчинки припали на грізний воєнний і післявоєнний час, коли довелося і вчити­ся, і працювати одночасно. Закінчила вечірню школу робітничої молоді, потім — філологічний факультет Київського університету. Працювала вихователькою у дитячому садку, згодом — у редакціях газет і журналів.

         Перші книжки Ірини Жиленко — «Автопортрет у червоному», «Вік­но у саду», «Останній вуличний шарманщик» та інші.

         Писати для дітей, вважає письменниця, — велика честь, бо для неї дитина — це чудо, а дитинство — святкова казка.

         Перша книжка для малят «Достигають колосочки» з’явилася в 1964 році. Для молодших школярів поетеса випустила книжку «Вуличка мого дитинства».

         Чим цікаві поезії Ірини Жиленко? Багатьма речами. Наприклад, Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підрахова­но, що в її збірках (за винятком вибраного, де вміщені вірші з інших збі­рок) назви кольорів вжито 1059 разів. А ще поетеса дуже любить рослини, особливо квіти, і щедро описує їх у своїх віршах (можливо, тому що вирос­ла на вулиці, однією з назв якої є Ботанічна?). На честь фіалок (своїх улю­блених квітів) вона навіть створила літературний жанр — «фіалки-вірші».

         І ще один штрих. Кажуть, що за творами І. Жиленко можна вивча­ти побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця по­вертає («І вулиця Микільсько — Ботанічна покотить вниз затрав’янілий брук...»), де розташований потрібний парк (немов у довідковому бюро).

         Вдома ви опрацювали біографію Ірини Жиленко, і зараз ми узагальнимо ваші знання про цю письменницю. Уявімо, що творчий шлях Ірини Жиленко – це фіалка з п’ятьма пелюстками. Як би ви назвали  кожну з цих пелюсток? Ким у житті є поетеса? (Поетеса, вихователь, журналіст, казкар, природолюб)

Фіалкування «Жиленко». Слайд № 5 – «Фіалкування».

         Чи здогадались ви, чому це завдання ми пов'язали саме з фіалкою?

         Сьогодні на нашому уроці буде працювати експертна група, що визначатиме в процесі обговорення кожної поезії головну думку вірша.

* Бесіда на основі картини Петра Холодного «Казка про дівчинку і паву». Слайд № 6 – репродукція картини Петра Холодного.

Що зображено на картині?

Які стосунки між дівчинкою і жар-птицею?

«Жар-птиця».

Прочитайте вірш та дайте відповіді на запитання:

Де і в яких умовах жила жар-птиця?

Чому птаха покинула чарівницю?

Виразне читання поезії.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Де і в яких умовах жила жар-птиця?

Чому птаха покинула чарівницю?

Як сприйняли люди появу жар-птиці?

Чим пояснити поведінку ґави? Як вона себе називає?

Чому «скрекотняву» ґаву поетеса називає лютою?

Через що у людей «посмутніли лиця»?

Що трапилось із жар-птицею? Як про це зазначено у творі?

А що необхідно робити для запобігання хвороби у зимову пору року?

Чому, на ваш погляд, люди не байдужі до того, що трапилося з жар-птицею?

А як ви ставитеся до птахів у зимовий період? Для чого ми повинні їм допомагати?

Як пояснити народну мудрість: «Не лови гав»?

Порівняльна характеристика героїв твору.  Виписати в зошити художні засоби, якими автор описує жар-птицю й гаву Слайд № 7 – жар-птиця і ґава. Жар-птиця: «золота», «очі-намистинки», «чудесна», «непристойно яскрава», «нескромна птиця», «птаха екзотична, південна, до снігів незвична», чита «Барвінок» і «Мурзилку», «клює родзинки», «п’є молоко»;

Ґава: «трьохсотлітня», «старезна, без ока, ...кульгава», у неї «люта стрекотнява», заздрісна, підступна, називає себе Павою.

Що передає автор через зовнішність персонажа?

Давайте дослідимо  художні  особливості  твору (учні підносять руку та називають наявні у творі засоби):

епітети: «золота, чудесна жар-птиця», «жар-птиця непристойно яскрава», «люта скрекотнява», «нескромна птиця», «лиха ґава»;

порівняння: «очі-намистинки»;

метафори: «яснішали лиця», «освітилась казково столиця», «лиця посмутніли», «жар-птиця простудилася», «птаха чита», «справа пішла».

риторичні оклики:

«Як хороше жити під сонцем жар-птиці!»,

«Вона яскра-яскра-яскрава-а-ва!»,

«Ганьба!»,

«Таку нескромну птицю тримать годиться тільки в клітці!», «О, не сумуйте!»,

«...на новорічну радість нам!».

повтори: «яскра..., яскрава …»

риторичні запитання:

«Її нема, бо-розумієте?».

А тепер дізнаймося висновок експертів - основну думку вірша (один учень озвучує): у світі завжди протиставляється добро (жар-птиця) і зло (ґава), відбувається боротьба між цими силами, але всупереч усьо­му перемагає світле, радісне і щасливе; жар-птиця чимось схожа на Анну з твору Ліни Костенко «Кольорові миші». Вони обидві не боялися бути яскравими, а не сірими, як Аннин сусід або ґава, обоє приносять людям радість.

Діти, чим вам сподобався вірш «Жар-птиця». Ви б хотіли дружити з нею? Чому? Що б дала вам така дружба?

То чи можуть дружба, доброта, краса чи щастя врятувати сучасний світ від зла?

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове: Написати монолог-звернення жар-птиці до сучасних дітей.

А ми продовжуємо знайомитися з іншими творами Ірини Жиленко.

Для цього пригадайте, якого кольору зима? Білий малюнок. Слайд № 8 – пейзаж зими у білому кольорі.

Прочитайте вірш «Підкова» і скажіть, якою бачить зиму Ірина Жиленко?

* Виразне читання твору. Малювання кольорового малюнка. Слайд № 9, 10, 11 – білий малюнок наповнюється кольорами..

* Опрацювання змісту твору за питаннями:

Якою у творі ми побачили підкову? (Золота, схожа на місяць, «сер­пиком лежала»)

Яке враження справила підкова на оточуючих?

З яким проханням звернулася лірична героїня твору до підкови? («Щоб все мені збулося!»)

Чому діти вірили у чарівність підкови?

Як у творі уявне пов’язано з реальним?

Що свідчить про бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?

Чи здійснюються бажання, які вами загадуються у Новий рік? За що ми любимо це свято?

А що необхідно зробити для обов’язкового здійснення наших мрій?

Чим ця поезія пов’язана з попередньою?

Психологічний портрет героїні твору.

Діти, якою ви уявляєте героїню цього твору? Якими якостями вона наділена? (лірична героїня вірить у силу чарівних речей, фантазерка, мрійни­ця, порядна, відповідальна).

Сенкан «Підкова».

Приклад

Підкова

Золота, потрібна

Сяє, губиться, допомагає

Приносить добрим людям радість

Щастя

Експерти: основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань,вірить у Діда Мороза і щасливу підкову.

Кожна дитина має цінувати тепло й затишок дому, а хто ж цей дім оберігає?

«Гном у буфеті».

         Рідний дім — це фортеця людини, її оберіг. Добре, коли в цьому домі затишно, привітно, коли чекають рідні, найдорожчі люди. Здається, що якийсь добрий гном чи домовичок оберігають лад і спокій у домі. А може, це старий буфет, прабабусина шафа чи ще щось із старих меблів? Вони бачили багато, пам'ятають увесь рід, що тут жив, і бережуть цю пам'ять.     Фантастична й зворушлива картина, яку змалювала письменниця, містить у собі глибокий смисл: тільки любов до людей, пошана до старшого покоління можуть допомогти жити в мирі та злагоді.

 Виразне читання твору вчителем.

Гра “Заповни анкету”. Характеристика образу гнома за орієнтовним планом. Слайд № 12 – гном у буфеті з питаннями анкети.

Хто він?

Давній мешканець людського будинку. «Добрий знайомий».

Ім’я.

«Буфетний гном».

Вік.

Старенький. «… століття, і друге, і третє».

Зовнішність.

«Багріє його ковпачок». Франт.

Обов’язки гнома.

«Гукав пустунам: «Ая-яй».

«Слухняним давав шоколадки».

«Золотить на свята сервізи»,

нашіптує дітям казки.

Риси характеру.

а) чемний; б) працьовитий; в) відповідальний; г) вихований; д) уміє підтримувати дружні стосунки; е) полюбляє смачно поїсти і солодко поспати.

Заняття.

«клопочеться … у буфеті,

Бормоче, зітха, шарудить,

І тупа, і лямка в куточку,

І дзвонить в буфетні шибки»

Друзі.

Маркіза з фарфору. Цвіркун-музикант.

Уподобання.

«Він любить какао пить, смоктати м’ятні гостинці».

«Так довго і солодко спить».

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Як поетеса ставиться до гнома?

Чому гнома можна вважати за сімейну реліквію?

За що діти полюбляють гнома?

учня (ениці) 6 – А класу